Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. У цей знаменний день варто пам'ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди.

До космічних ви висот
Прагнете щодня,
Поважає вас народ
Тішиться рідня,
Бо найближче до зірок
Ви з усіх із нас.
Вас вітаємо тепер
В цей зірковий час.
 

       В цей день, 12 квітня, у 1961 році громадянин СССР старший лейтенант Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі "Восток" вперше в світі здійснив орбітальный політ навколо Землі, відкривши епоху пілотуємих космічних польотів. Він здійснив один виток довкола земної кулі, який тривав 108 хвилин.

       Розвиток польотів в колишньому союзі проходило поетапно. Від перших пілотуємих кораблів та орбітальних станцій до багатоцільових космічних, які пілотували орбітальні комплекси.

       За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ) 12 квітня святкується як "Всесвітній день Авіаціїї та Космонавтики".

 

 

 

 

 

 

       Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, і витравити його зараз просто неможливо. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Циолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк. 

       У Київському політехнічному свого часу вчилися Сергій Корольов і Володимир Челомей (конструктор відомої ракети-носія "Протон"). Ракетна техніка взагалі пішла із просторів "неньки": перші у світі бойові ракети (після китайських дослідів) створив нащадок українських козаків генерал-лейтенант Олександр Засядько, він же організував у російській армії першу ракетну роту. А іменами Янгеля і, пізніше, Уткіна (генеральних конструкторів КБ "Південне" у Дніпропетровську, творців серії балістичних ракет, включаючи "Сатану" і "Скальпель") на Заході починаючи з 50-х рр. лякали діточок.

       Хоча порох та ракети власне винайшли хитромудрі китайці, але перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі дав українець - генерал-лейтенант Олександр Засядько, який ще у середині 19 століття розробив цілу серію різних бойових ракет та створив у російській армії ракетну роту. 

 

                                                  О. Засядько

       Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини у космос теж був українець - Микола Кибальчич. Народився він на Чернігівщині в сім’ї місцевого священика. Свого часу Кибальчич прославився головним чином тим, що виготовив унікальну бомбу, якою народовольці прикінчили російського імператора Олександра ІІ. Пристрій для реактивних польотів Кибальчич розробив у останні дні свого життя - ескіз космічного корабля було видряпало уламком ґудзика на стіні тюремного каземату. Перед самою стратою Кибальчичу вдалося передати папери з розробками реактивного літального апарату адвокатові, але їх вилучила царська "охранка”. Унікальний винахід надовго було поховано в архівах спецслужб...                                                                

       Лише після революції світ дізнався, що Ціолковський був не першим і що його майже на три десятиріччя випередив страчений 3 квітня 1881 року українець Микола Кибальчич. До речі, Ціолковський теж не був 100% русаком і мав добрячу частину української крові. Зокрема серед його українських предків був Северин Наливайко.
       Житомирянин Сергій Корольов,той самий, чия ракета 12 квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети. 

       Мало хто знає, але свій шлях "любимый лунный трактор” СРСР до Місяця розпочав в Україні. Для підготовки команди, що керувала "Луноходом”, та для випробовувань самого апарату в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний "місяцедром”. 
       На Місяць було запущено усього два "трактори” - "Луноход-1” (1970 р.) та "Луноход-2” (1973 р.). Під час виконання місячної місії "трактористи” теж знаходилися у Криму - у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів "Союз”, брали участь у здійснення першої міжнародної стиковки "Союз”-”Аполон”, відстежували перший, і єдиний політ радянського "човника” "Буран”...