Вітаю Вас Гість | RSS

Четвер, 15.11.2018, 07:36

Меню сайту
Форма входу
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 88
Свята в Україні
Праздники Украины
Пошук книг
Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Яндекс.Метрика

Правова освіта, виховання, культура


 

Ф Е М І Д А

 

 

     Найважливішим завданням сьогодні є формування майбутнього країни, виховання вільних, відповідальних людей, гідних громадян своєї держави. Визначальною характеристикою громадської зрілості є розвинена правосвідомість – усвідомлення особою своїх прав, свобод, обов’язків, позитивне ставлення до закону, до держави. Тому одним із головних напрямків сучасної бібліотеки поряд із сім’єю, школою та іншими соціальними інститутами суспільства є правове виховання,  інформування учасників навчально-виховного процесу про державу, права і обов’язки громадян та прививання  правої  культури.

 

ПРАВОВА ОСВІТА УЧНІВ

 

     Важливо, що показником здоров’я суспільства, його цивілізованості у сьогоднішньому світі є права людини, дитини. З кожним роком удосконалюється законодавство України у сфері захисту прав дітей та здійснюються важливі кроки з правової освіти сучасних школярів. Отже, я  намагаються допомагати сучасним школярам в оволодінні основами правових   знань, розширенні їх, використовуючи бібліотечні форми і методи впливу на формування високої відповідальності дітей перед суспільством і державою, а також у вихованні молодих людей в дусі безумовного дотримання норм суспільної моралі і права.

 

ПРАВОВА КУЛЬТУРА

 

     Однією з ключових складових національного виховання є набуття молодим поколінням правової культури. У зв'язку з цим, бібліотека школи ставить перед собою завдання не тільки допомагати вчителям у наданні певних правових знань учням, а й сформувати таку особистість, яка здатна користуватися набутою інформацією, творчо мислити, приймати рішення й адаптуватися в будь-яких умовах.

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ

 

     Правове виховання — виховна діяльність школи, сім'ї, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів.

     Мета правового виховання учнів — формування в них правової культури громадянина України, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених у Конституції України, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, рішучої боротьби з порушниками законів. 

 

ЛІТЕРАТУРА НА ПРАВОВУ ТЕМАТИКУ, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ У ФОНДІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтернет-ресурси «Права дітей»

 

 Захист прав дітей

 

http://ditu.ks.ua

 

 Блог про захист прав дітей

 

http://pravaditey.blox.ua/2011/06/Tsikavi-sajti-pro-zahist-prav-ditej.html

 

 Родина для дитини

 

http://www.familiesforchildren.org.ua

 

 Представництво міжнародної благодійної організації «Кожній дитині» в Україні

 

http://www.everychild.org.ua

 

 Міжнародна благодійна організація "Надія і житло для дітей"

 

http://www.hopeandhomes.org.ua

 

 Всеукраїнська громадська організація захисту дітей

 

http://www.children-ukraine.org/index.html

 

 Державний департамент з усиновлення дітей

 

http://ditu.gov.ua/

 

 Нормативні акти України. На сайті наданий вільний доступ до більшості законів і підзаконних актів України і різної аналітичної і довідкової інформації

 

http://www.nau.kiev.ua/

 

 

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

ВИВЧАЙМО СВОЇ ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ

Мета: розповісти учням про державні документи, які визначають права і обов'язки дитини, поглибити знання учнів у правовій сфері, виховувати відповідальність перед законом за свої дії, свідоме ставлення до обов'язків людини і громадянина.

 

Обладнання: аудіозапис музики.

 

Коментар:  для проведення заходу вчитель пропонує учням підготувати малюнки на тему «Я люблю свою країну». Після проведення заходу вчитель роздає учням пам'ятку «Знати потрібно, дорослим і дітям».

 

ДІЙОВІ ОСОБИ

 

Ведуча

 

Учні-читці (вісім осіб)

 

Виховний захід відбувається в класі або шкільній бібліотеці. Приміщення прикрашене жовтими й блакитними повітряними кульками та стрічками. На класній дошці написано назву заходу. Біля дошки влаштовано виставку учнівських малюнків на тему «Я люблю свою країну».

 

Звучить музика. Наперед виходить ведуча.

 

Ведуча. 28 червня 1996 року назавжди увійде в історію нашої держави. Ця урочиста дата стала днем народження Конституції України, молодої незалежної держави. Нарешті здійснилася багатовікова мрія українців -* ми стали вільним народом, здобули право самостійно обирати свої майбутнє.

 

Прийняття Конституції є закономірною і важливою віхою в історичному розвитку України. Ми стали свідками воістину знаменної історичної події. Варто лише пам'ятати, що розбудова держави, її майбутнє, дієвість Основного Закону у неабиякій мірі залежить від свідомості й особистого внеску кожного з нас.

 

Наперед виходить учень-читець.

 

1-й учень.

Гортаючи сторінки Конституції і читаючи її рядки, найбільше привертає увагу другий розділ — «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», статті якого без­посередньо стосуються нас і наших батьків.

 

У статті 51 Конституції говориться про те, що батьки зобов'язані виховувати дитину до повноліття, дбати про її здоров'я, матеріальне забезпечення та навчання, готувати до самостійного життя. Батько й мати мають однакові обов'язки та права щодо дітей.

 

Ведуча. «Шануй батька свого і матір свою» — кожен із нас повинен завжди пам'ятати і виконувати цю Божу заповідь. Мине час, ви станете дорослими, створите власні сім'ї, і тоді у вас також з'являться обов'язки дбати не лише про своїх дітей, але й про батьків. Це також зазначає 51 стаття нашої Конституції.

 

Наперед виходять учні-читці.

 

2-й  учень

 

Щоб не мучила совість потому,

 

Приїжджайте скоріше додому,

 

Ні грошей не привозьте, ні слави —

 

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

 

3-й учень.

 

Так, саме батьки дали нам життя, саме вони переживають за нас, хочуть, щоб ми були завжди здоровими й щасливими.

 

Як мені вас не любити,

 

Рідний батьку, нене,

 

Та ви ж мене згодували

 

І дбали про мене.

 

Та ви ж мене згодували

 

Щирими руками,

 

Ой нема то ніде в світі,

 

Як в батька і мами.

 

4-й  учень

 

 

Батько розуму навчає,

 

Мати приголубить.

 

Ніхто мене так на світі,

 

Як вони, не любить.

 

Дай же, Боже, щоб я виріс,

 

В школі гарно вчився,

 

Щоб я батькові і ненці

 

Добре відплатився.

 

Ведуча. Конституція надає дітям рівні права незалежно від їхнього походження, не допускає ніякого насильства над людиною та її експлуатації. Держава бере на себе утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо них. Про все це йдеться у 52 статті Конституції України.

 

5-й учень. Основою духовного, економічного й культурного розвитку суспільства й держави є освіта. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості і як найвищої цінності суспільства, розвиток талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей.

 

З давніх часів в Україні важливого значення надавали освіті. Великий князь Київської Русі Володимир Мономах радив: «А коли добре щось умієте — то не забувайте, а чого не вмієте — того учітеся...». Батько української літератури Тарас Григорович Шевченко також писав: «Учітеся, читайте, і чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь!».

 

У статті 53 Конституції записано, що «для кожного учня загальна середня освіта є обов'язковою». Конституційно забезпечено доступність і безкоштовність освіти у державних навчальних закладах, вільність вибору щодо форми навчання.

 

6-й учень. Крім прав і обов'язків, які передбачає і забезпечує Основний Закон нашої держави, учні мають права Й обов'язки, що визначаються Законом України «Про освіту».

 

(Читає витяг із Закону.)

 

Основними завданнями загальної середньої освіти є:

 

— виховання громадян України;

 

— формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

 

— виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності;

 

— реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

 

— виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

 

— виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як вищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

 

Після виступу 6-го  учня-читця ведуча запитує учнів, як вони розуміють завдання загальної середньої освіти. Учні висловлюють власні думки щодо запитання.

 

Ведуча доповнює й узагальнює відповіді.

 

7-й   учень. 20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН було ухвалено Конвенцію про права дитини; 27 вересня 1991 р. її було ратифіковано Верховною Радою України. Ця Конвенція проголошує такі принципи, які мають враховуватись кожною державою, що визнала цю Конвенцію.

 

(Читає витяг із Конвенції прав дитини.)

 

Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків.

 

Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здо­ровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

 

Принцип 3. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство.

 

Принцип 4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення. їй має належати право на здорове зростання і розвиток.

 

Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.

 

Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові й моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві й на органах публічної влади повинен лежати обов'язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування.

 

Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною й обов'язковою, в усякому разі на початкових стадіях. їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові й завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності й особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності і стати корисним членом суспільства.

 

Принцип 8. Дитина повинна за будь-яких обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.

 

Принцип 9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості та експлуатації.

 

Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі і взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.

 

Після виступу 7-го  учня-читця  ведуча запитує учнів, як вони розуміють вищезгадані принципи Конвенції.

 

Учні висловлюють власні думки щодо запитання. Ведуча доповнює й узагальнює відповіді.

 

Ведуча. Сьогодні кожен із вас більш широко й детально ознайомився з основними документами, в яких іде мова про права й обов'язки дітей, школярів та їхніх батьків.

 

І ваше завдання не лише знати, але й виконувати всі свої обов'язки, вміло і шанобливо використовувати свої права. І тоді у нашій державі завжди пануватиме мир, справедливість і добробут.

 

 

Наперед виходить учень-читець.

 

8-й  учень

 

Розквітай, прекрасна Україно,

 

Рідна земле, матінко моя.

 

Хай лунає мова солов'їна,

 

Пісня неповторная твоя.

 

Хай смереки, ясені, тополі,

 

Квіти, луки, трави і сади

 

Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні,

 

Чисті, із джерельної води.

 

Нам би вічно милуватись нею,

 

А лихі дороги обминуть,—

 

Дай напитись серцем і душею

 

І піти з тобою в мрійну путь.

 

Розквітай, прекрасна Україно,

 

Рідна земле, матінко моя!

 

 

Виховний захід закінчується.

 

 

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ДНІ ТИЖНЯ

 

Понеділок

 

У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.

 

Понеділок і п'ятниця — важкі дні, вівторок і субота — легкі.

 

Вівторок

 

На вівторок справ зібралось сорок.

 

Вівторок — день щасливий.

 

Середа

 

Не сунься середа поперед четверга, бо ще і п'ятниця буде.

 

Середа та п'ятниця — четвергу не укажчиця.

 

Четвер

 

Хто у четвер скаче, той у п'ятницю плаче.

 

Не випередить четвер середи.

 

П'ятниця

 

П'ятниця — кому що трапиться.

 

На одному тижні сім п'ятниць.

 

Субота

 

Субота — кінчається робота.

 

Субота — не робота, помий, помаж та й спати ляж.

 

Неділя

 

Неділя — вимушене безділля.

 

Сховай слабість на неділю, бо тепер робота є.

 

 

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПРО ПРАВА ДІТЕЙ

Для забезпечення дітям можливості визначити себе як особистість і реалізувати свої можливості в безпечних і сприятливих умовах, в середовищі сім’ї або опікунів, для підготовки їх до життя у вільному суспільстві та захисту дітей створено ряд документів на державному та міжнародному рівні.

Насамперед, почнемо з того, що в Україні Конституцією 1996 року офіційно закріплено право кожної людини на життя (ст. 27). В діючому законодавстві України регулюються такі аспекти цього права: по-перше, заборона здійснення медичними працівниками евтаназії – навмисного прискорення смерті або умертвіння невиліковно хворого з метою припинення його страждань; по-друге, наявність кримінальної відповідальності за позбавлення життя, зараження вірусом імунодефіциту людини та за інші злочини проти життя людини.

Частина 2 статті 28 Конституції України закріпила положення про недопустимість катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження чи покарання.

Згідно з частиною 3 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Тобто забороняється проведення науково-дослідного експерименту на хворих, ув’язнених або військовополонених, а також терапевтичного експерименту на людях, захворювання яких не має безпосереднього зв’язку з метою досліду.

Значну кількість особистих прав людини охоплює поняття “недоторканість особи”, яке розглядається, з одного боку, як право на свободу та особисту недоторканість (ст. 29), а з другого, як право на охорону особистого та сімейного життя (ст. 32).

Право на свободу включає такі аспекти, як гарантії від незаконного арешту та затримання, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право залишати Україну та повертатись в Україну.

Недоторканість особистого життя означає, що ніхто без згоди громадянина не має права втручатися в його особисте життя, обмежувати його подружні, родинні, інтимні та інші прояви індивідуальної активності.

Серед норм законодавства України, що стосуються охорони особистого життя, слід окремо виділити такі.

Недопустимість збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, право громадян знайомитися із відомостями про себе. Тобто забороняється збирання відомостей про особу, якщо немає її попереднього погодження. Ви маєте право:

  • знати під час збору інформації, які відомості про Вас, з якою метою, як, ким, з якою ціллю використовуються;
  • заперечувати достовірність, повноту, доречність інформації.

Не припускається без згоди батьків або осіб, що їх замінюють, розповсюдження інформації про неповнолітніх, які здійснили злочин, про злочини щодо неповнолітніх, а також про самогубство неповнолітніх, якщо така інформація дає можливість ідентифікувати (розпізнати) особистість.

Право на збереження лікарської таємниці (ст. 31), за яким медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості.

Недоторканість житла (ст. 30). Це означає, що ніхто не має права знаходитися у чужому житлі проти волі його мешканців.

Таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31).

Конституція закріплює свободу думки і слова, світогляду і віросповідання (ст. 34).

Свобода слова – це вільне вираження поглядів та переконань.

Свобода думки передбачає відсутність державної ідеології, нав’язаної громадянину як юридичний обов’язок.

Щодо питання свободи віросповідання, то законодавством України встановлено, що батьки мають право за взаємною згодою подружжя виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії. Також закріплено право навчатися релігійного віровчення та здобувати релігійну освіту. Зазначимо, що церква та релігійні організації відокремлені від держави, а школа від церкви.

Частина 1 ст. 52 Конституції України передбачає рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Правовий статус дитини, окрім Конституції України, визначають ряд законів і підзаконних нормативних актів, які забезпечують розвиток дітей, встановлення гарантій і пільг для “маленьких громадян” нашої держави.

В Законі України “Про громадянство України” від 18.01.2001 року зазначено, що “дитина – особа віком до 18 років”.

В цивільному та сімейному законодавсті України поняття особи, що не досягла 18 років визначається поняттями “малолітньої” та “неповнолітньої”.

Відповідно до Цивільного кодексу України малолітньою є особа, яка не досягла 14 років та наділена частковою дієздатністю. Малолітні мають право:

  • самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
  • здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Неповнолітньою є фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та наділена неповною дієздатністю.

Неповнолітні особи крім правочинів, що можуть вчиняти малолітні особи, мають право:

  • самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами;
  • самостійно розпоряджатися майном, яке вони придбали на свій заробіток, стипендію чи дохід, за винятком нерухомих речей і транспортних засобів;
  • з 16 років вправі влаштуватись на роботу;
  • самостійно здійснювати права автора творів науки, літератури, мистецтва, права на об’єкти промислової власності чи власності на інші результати своєї творчої діяльності, що охороняються законом;
  • бути учасниками та засновниками юридичних осіб;
  • за нотаріально посвідченою згодою батьків здійснюють угоди стосовно транспортних засобів або нерухомого майна, яке їм належить;
  • за згодою батьків розпоряджатися коштами, що внесли інші особи на їхнє ім’я в банківські установи.

Закон України “Про охорону дитинства”, прийнятий Верховною Радою України 26.04.2001 року на виконання Конвенції про права дитини, завданням якого є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав і законних інтересів дитини в Україні, забезпечує кожній дитині право:

  • на житло – діти-члени сім’ї наймача чи власника житлового приміщення – мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником чи наймачем;
  • на майно – кожна дитина в тому числі і усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку у спадщину майна і коштів батьків чи одного з них, у випадках їхньої смерті або визнання їх за рішенням суду померлими, незалежно від місця проживання; дитина, батьків якої позбавлено батьківських прав, не втрачає права на наслідування їхнього майна у випадку визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісті відсутніми, дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати угоди, що зачіпають майнові та житлові права дітей та належать нотаріальному посвідченню чи спеціальній реєстрації.

Окрім вищезгаданих, дитина має й інші, передбачені Сімейним кодексом України, Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Законом України “Про освіту” права. А саме:

  • бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім’ї;
  • власності на майно, придбане батьками або одним з них для забезпечення розвитку, навчання та виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання);
  • висловити свою думку щодо способу управління її майном та на відшкодування матеріальних збитків за шкоду, завдану її майну;
  • з 14 років брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання, а також і на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними;
  • з 16 років змінити своє прізвище та ім’я у порядку, встановленому законом;
  • з 14 років вільно самостійно пересуватися по території України і вибирати місце перебування;
  • з 16 років вільно самостійно виїжджати за межі України;
  • з 6 до 18 років об’єднуватись у дитячі громадські організації;
  • з 14 до 35 років об’єднуватись у молодіжні організації;
  • противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї;
  • звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а з 14 років – безпосередньо до суду.

 

 

ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА, ДИТИНО  

Основні засади Конвенції ООН про права дитини - у віршах Ірини Жиленко

 

ПОЧАТКОВА ОСВІТА ПОВИННА БУТИ БЕЗПЛАТНОЮ І ОБОВ’ЯЗКОВОЮ. 

Прискакав до школи зайчик, 

Вчителів питає: 

"Чи у вас і тих навчають, 

хто грошей не має?" 

"Ну, звичайно, ну, звичайно! - 

кажуть зайченяті. - 

В нашій школі всіх навчають, 

бідних і багатих. 

І читати, і писати 

ми вчимо маляток. 

І на лапках рахувати, 

і пісень співати". 

В темнім лісі зайчик радий 

скликав заячу нараду. 

І сказав таке: "Освіта 

всім обов’язкова! 

Для усіх малят відкрита 

початкова школа. 

Безкоштовно і сумлінно, 

з самого початку 

вивчимо "права дитини" 

і "права зайчатка". 

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * 

ШКІЛЬНА ДИСЦИПЛІНА ПІДТРИМУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ, ЩО ПІДТРИМУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ПОВАГУ ДО ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ ДИТИНИ. ОСВІТА ГОТУЄ ДИТИНУ ДО ЖИТТЯ В ДУСІ РОЗУМІННЯ, МИРУ І ТЕРПИМОСТІ. 

Ти знаєш, школа в нас яка? 

Я розповім тобі, мій друже. 

Там не покривдять малюка, 

Не вразять недозрілу душу. 

Ти вивчиш літери і лік. 

Ти знатимеш, як жити треба, 

щоб говорили всі про тебе: 

це - благородний чоловік! 

Добродій, бо добро він діє. 

Великодушний, бо душа 

велика в того, хто надію 

і мир на світі примножа. 

Якщо ти зайченя лякливе, - 

тебе научать буть сміливим. 

Якщо підступний, мов лисичка, - 

відучишся від тої звички. 

Якщо ти, наче вовк, гнівливий - 

тебе научать доброті. 

Незграбний - виросте кмітливим 

і всього досягне в житті. 

Навчає школа бути гідним 

славетних предків і батьків, 

любить свою державу рідну 

і боронить від ворогів. 

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * 

ДІТИ ПОВИННІ МАТИ ЧАС НА ВІДПОЧИНОК, ІГРИ Й ОДНАКОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗАЙМАТИСЯ КУЛЬТУРНОЮ І ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. 

В старому, дрімучому лісі 

заснули всі звірі давно. 

"Чому це, - дивується Місяць, - 

не гасне у школі вікно?" 

Учитель - ведмідь сиволапий, 

в розкошланій шубі до п’ят - 

не гасить до півночі лампу, 

утомлених учить малят. 

Морозної, пізньої ночі 

не сплять лише очі зірок. 

Звірята вже спатоньки хочуть. 

Та все ще триває урок. 

І капають сльози на парти. 

Зітхають і лис, і ховрах. 

З ведмедем - погані жарти. 

Такий він сердитий, що страх! 

І раптом - мале зайчатко, 

застібуючи свитину, 

сказало: "Пора кінчати! 

Я знаю права дитини! 

Ми маємо право - говорить закон - 

на добрий спочинок, на втіхи і сон. 

Бо що за дитинство 

без ігор веселих, 

без яблук, гостинців 

і без каруселі?" 

Ведмідь усміхнувся: "Пора - так пора". 

І весело всі закричали: "Ур-ра!" 

* * * * * * * * * * * * * * * ** * * * * * * * * * * 

ДЕРЖАВИ ШИРОКО ІНФ