Вітаю Вас Гість | RSS

Четвер, 25.04.2024, 05:09

Меню сайту
Форма входу
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 96
Свята в Україні
Праздники Украины
Пошук книг
Пошук
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Яндекс.Метрика

Бібліотечні уроки


          

 

Тема. «Людина красна не словами, а добрими ділами».

          За оповіданнями В.Сухомлинського про життя ровесників.

Мета:    розширювати уявлення дітей про добрі і погані вчинки; вчити  аналізувати та оцінювати поведінку і вчинки дійових осіб; викликати бажання наслідувати добрі справи однолітків; збагачувати словниковий запас учнів, привчати до самостійного  читання, вчити стисло переказувати і визначати головну думку в прочитаних    творах; виховувати  людяність, доброзичливість, турботливість, працьовитість, дружелюбність.

Обладнання:   портрет  В.Сухомлинського,  виставка   книжок   і збірок  В.Сухомлинського, дитячі ілюстрації до оповідань, оповідання "Кому  ж іти по дрова”, роздруковане за логічними частинами. На дошці   написані прислів’я: "Добра справа сама себе хвалить”, "Людяність дорожча над усе”, "Хитрощі не люблять совісті”.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення біографічних даних В.О.Сухомлинського.

          Народився В.Сухомлинський у селі Василівка на Кіровоградщині в     незаможній сім’ї. Батько працював столяром і теслярем. Мати займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над шитвом і розказувала дітям казки.

             Батьки ніколи не карали дітей, дотримувались традицій народної педагогіки. Мабуть тому, усі їхні діти (Василь, Іван, Сергій, Меланія) обрали професію вчителя. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була бібліотека і, помираючи, свої книги він віддав Василеві. Батько змайстрував сину красиву скриньку, де він зберігав твори І.Франка, М.Гоголя, Лесі Українки. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам’ять.

 

             У сімнадцять років В.Сухомлинський став учителем мови та літератури. У школі пропрацював понад тридцять п’ять років, ставши директором цієї школи. Тридцять два роки вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей. Його роздуми вилилися у 1500 художніх мініатюр: казок, оповідань, легенд, притч, новел.

             "Людина – стверджував великий педагог, народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний”.

2. Огляд виставки книжок, які написав В.Сухомлинський.

 – Це і є вічний слід цієї людини, наставника, педагога. У них він піднімає питання добра і зла, людяності і жорстокості, щедрості і скупості, поваги і зневаги – це ті питання, які здавна турбували людину.

ІІ. Актуалізація читацького досвіду школярів.

1.     Розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів В.Сухомлинського.

2.     Бесіда за змістом прочитаних оповідань.

Сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з оповіданнями В.Сухомлинського про цікаві і повчальні випадки з життя ваших однолітків, будемо вчитися оцінювати добрі і погані вчинки. Аналізуючи ці вчинки, ви повинні зрозуміти, якими вам бути, і кожен для себе має взяти для наслідування тільки добрі справи ваших однолітків.

-         Які оповідання В.Сухомлинського ви прочитали, готуючись до уроку позакласного читання? (Для обов’язкового читання було запропоновано три оповідання: "Як Павлик списав задачу у Зіни”, "Вогник у вікні”, "Палець у чорнилі”. Готуючись до уроку, учні за власним бажанням об’єдналися в три групи і вибрали оповідання для обговорення та завдання до них.

-         Прочитайте прислів’я записане на дошці: "Хитрощі не люблять совісті”.

-         Яке з прочитаних вами оповідань розкриває зміст цього прислів’я? ("Як Павлик списав задачу у Зіни”).

-         Хто головні герої цього оповідання? Де відбувалася описана подія?

1 учень  стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує відгук про прочитане оповідання за допомогою пам’ятки:

 ПАМ'ЯТКА

Як скласти відгук про прочитану книгу

1. Назви автора і назву даного твору.

2. Коротко перекажи, про що в ньому розповідається.

3. Вислови свої думки, судження про прочитане:

-Що сподобалось? Що здивувало? Що зацікавило? Що не сподобалось? Чому?

3 і 4 учень ставлять запитання один одному за змістом оповідання;

5 і 6 учень захищають дитячі малюнки до прочитаного оповідання.

- Прочитайте прислів’я з дошки: "Людяність дорожча над усе”.

- Яке оповідання розкриває зміст цього прислів’я? ("Палець у чорнилі”).

1 учень  стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує відгук про прочитане оповідання за допомогою пам’ятки;

3 і 4 учень ставлять запитання один одному за змістом оповідання;

5 і 6 учень захищають дитячі малюнки до прочитаного оповідання.

- Що засудив автор у оповіданні? Чи хочете ви бути схожими на Петрика?

-         Як прислів’я "Добра справа сама себе хвалить” розкриває зміст оповідання "Вогник у вікні”.

-         Про що дізналися з прочитаного оповідання?

-         Де відбуваються описані події?

-         Хто головний герой?

Відповіді учнів за змістом прочитаного оповідання:

1 учень  стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує характеристику головного героя, складену за допомогою пам’ятки.

ПАМ'ЯТКА

Як скласти розповідь про героя (персонажа) твору

1. Прочитайте твір (текст). Хто головний герой (персонаж) твору?

2. Вибери із тексту ті місця, в яких розповідається про героя твору.

3. Побудуй зв'язну розповідь про головного персонажа.

4. дай відповіді на питання: 

а) як автор ставиться до героя твору?

б) чи згоден ти з авторською оцінкою?

в) вислови свою особисту оцінку.

3 і 4 учень захищають дитячі малюнки до прочитаного оповідання.

- Чи хотіли б ви бути схожими на головного героя? Чому?

- Які риси характеру хлопчика вам сподобались?

4. Підсумок самостійної читацької діяльності.

- Чия розповідь була для вас найцікавішою? Чому?

ІІІ. Фізкультхвилинка.

ІV. Розширення читацького досвіду школярів.

1.     Ознайомлення учнів з оповіданням В.Сухомлинського "Кому ж іти по дрова”.

Учні знайомляться з оповіданням за допомогою інтерактивного методу "Спрямоване читання”.

-         Прочитай назву твору. Про кого це оповідання?

-         Як на вашу думку, про що буде говоритися в цьому оповіданні? (Діти висловлюють свої припущення).

а) Учитель роздає учням першу логічну частину твору і пропонує відповісти на такі питання:

- Про кого це оповідання?

- Що говориться про двох старших братів?

- Що можете розказати про молодшого сина?

- Як на вашу думку, що буде далі?

б) Учитель пропонує прочитати другу частину твору і відповісти на питання:

- Яка пора року описується в оповіданні?

- З яким проханням звернулася мати до синів?

- Як вона це зробила?

- Як на вашу думку, що буде далі?

в) Учитель пропонує прочитати третю частину і відповісти на запитання:

- Хто з синів пішов по дрова?

- Що в цей час робили інші сини?

- Як випроводжала мати меншого сина? Які почуття були в неї на серці?

- Як думаєте, що буде далі?

г) Діти читають останню частину твору і відповідають на запитання.

- Чому в хаті стало тихо?

- Яке рішення прийняли старші брати?

- Чому мати зітхнула з полегшенням?

2.                Словникова робота:

вдова – жінка, в якої помер чоловік;

дме – дує;

юнаки – молоді хлопці;

похнюпили голови – опустили голови.

3.                Вибіркове читання. Гра "Хто швидше?”

-         Закінчи речення:

Два сини…

Мовчать старші…

А морозу…

І в хаті стало…

- Гра "Доведи, що…” (речення з тексту):

- … що дрова були дуже необхідні сім’ї;

- … що мати не примушувала дітей до роботи;

- … що жінка переживала за меншого сина;

- … що старшим братам було соромно.

4. Читання в особах.

5. Бесіда – дискусія "Чому старші брати пішли за меншим?” (роздуми дітей).

6. Творча робота (диференційовано).

- Продовжте оповідання кількома реченнями;

- Дайте  іншу назву прочитаному оповіданню;

- Зробіть словесний малюнок до будь – якого епізоду.

V. Рефлексія

- Які твори вас найбільше схвилювали? Чому?

- На кого з героїв прочитаних оповідань ви хотіли б бути схожими?

VІ. Завдання додому

       Повідомлення теми наступного уроку позакласного читання, рекомендації щодо вибору творів та їх опрацювання.

 

 

Чорнобиль не має минулого

Чорнобиль... Трагедія... Пам'ять...

Виховна година-спогад

Мета: розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Обладнання: плакат з епіграфом, виставка дитячих малюнків про Чорнобиль, книги про Чорнобильську трагедію, вирізки з газет, свічки, фонограми, присвячені цій темі.

 

 

Епіграф:

Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно моєму народу болить!

Хід заходу

Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль -? це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Не можна про це не казати,

Мовляв, це було вже давно.

Перед очима батько-мати,

І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Птахи складають гімн весні, Всміхаються до сонця квіти, А пам'ять лине в моторошні дні, Гудуть жорстокі дзвони квітня. (Лунає сумна мелодія. Учні стоять із запаленими свічками).

Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затишне, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недогледіли її. Погано збудували. Погано й пильнували.

Сталася аварія на атомній станції. Багато земель України стали брудні. На них не можна сіяти, пасти худобу. На заражених землях нікому тепер не можна жити. Ті землі треба лікувати. Чорнобиль — тепер велика рана України.

Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім — місто, а згодом — і атомна електростанція.

І сталося це літа Божого

Тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого.

Було тихо-тихо й погожо.

І сталося це літа Божого,

Яке запам'ятається кожному

Українцю навічно та просто-просто.

І сталося це літа Божого

1986-го.. 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей. — Діти, а ви знаєте, що означає слово «радіація»? Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі як промінь світла.

Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум'я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Душевні, добрі, сильні, вперті — Змогли стихію подолать. Комусь прийшлось назавтра вмерти, Комусь -— ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів... Він увійшов у пам'ять літ. Спасли чорнобильці Європу. А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли

Від долі людства відвести,

А на чорнобильських могилах

Безмовні виросли хрести.

Антон Лісовський Відвага... Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу. О ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилини двобою,

Землю прикрили собою.

Як наші батьки на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці.

Пам'ятник вознести

їм треба у кожному серці.

Безумство хоробрих — Життя за життя. Щоб тільки лишилися Мати й дитя. Та житиме світ — І спів материнства, І день-первоцвіт.

А думка людська

Пам'ятатиме вас.

А пам'ять людська

Повертатиме вас.

Безумство хоробрих —

Де вічність і мить,

Де згасли для вас

І життя, і блакить. (Діти по черзі називають імена  пожежників).

— Володимир Правик, Віктор Кибенок, Володимир Тищура, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок. Вічна пам'ять, низький уклін усім покійним від усього людства. Вічна слава героям!

Хвилина мовчання.

Герої Чорнобиля відомі всьому світу. їхніми іменами названі вулиці, про них написані книжки.

У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки... Суворий і екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Наша доля, наше горе,

Біль пекучий — чорний біль.

Сліз велике чорне море!

Чорнобиль.

Чорний квітень, чорні квіти,

Чорна вранішня зоря...

Не пішли до школи діти.

Ой біда!

Не на рік, і не на десять,

не на вік, а навіки

Погоріли білі весни,

Мов граки.

Допоможи нам, Божа Мати!

Дай терпіння і зусиль.

Щоб забути, щоб не знати —

Чорнобиль.

М. Сапожник Ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС було і багато олевчан. Серед них Олександр Кручінін, Василь Головенко, Юхим Ничипорович-Рабош та ін.

Наша пам'ять і пам'ять багатьох наступних поколінь — знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих

днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому. Вирвавшись з-під влади недбайливих господарів, вона спричинила трагічні наслідки. Чорнобильське лихо... Радіація...

Радіонукліди... Скільки тривоги внесли ці слова у наше життя! З'явилися нові тривоги, і головна з них — майбутнє нашої планети. Біда причаїлася скрізь: і у ґрунті, й у воді, у повітрі, у їжі.

Поля і луки, ліси і озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля, хоча ще квітують і родять сади. Ніхто не споживає тих гірких плодів, ніхто не йде до лісу за його цілющими дарами. Чорний круг невідомо скільки років залишиться незагойною раною на лоні природи, закарбується у серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, влаштовані місця, могили своїх батьків.

На території України щонайбільше 400 тис. жителів були змушені залишити свої домівки. Понад 10 млн людей нині проживає на радіаційно забруднених територіях. Став край наш зоною, де атом Людськії долі обпалив. Хоч можна тут перебувати, А жити й Бог сам не велів.

Антон Лісовський

Що трапилось, мій краю? Не чути вже твоїх пісень. В садочках дітвора не грає. і Все більш пустих стає осель.

Крило Чорнобиля накрило Домівки, луки і ліси. Блищить ота підступна сила В краплях досвітньої роси.

Та не корились ми ніколи.

А м'яла ж терниця не раз.

Іще нам усміхнеться доля.

Я вірю в той прийдешній час.

А. Іваненко Офіційна довідка (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій; втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків.

Радіаційна днина б'є на сполох,

Радіаційні стогнуть небеса.

Двадцять перший вік — як доля, а не спомин,

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Двадцять перший вік —

Наш атомний, космічний,

І ми — розвідники його життя.

Ми завжди тимчасові, а не вічні,

І як прожити — не дано знаття.

Через 20 років після аварії Чорнобильська зона стала унікальним природним заповідником. Сюди повертаються рідкісні тварини. Чорнобильська зона вже не є закритим об'єктом, іноземним туристам дозволено фотографувати на тлі саркофагу, відвідувати мертве місто Прип'ять, околиці рудого лісу.

Калинові гаї,

Які тепер сумні ви!

Немов пісні мої,

А де веселі співи?

Ішла колись весна

Квітучими гаями

З веселкою над нами...

А де ж тепер вона? Калинові гаї, Які ви невеселі! Тут навіть солов'ї

Змінили свої трелі.