Тема. «Людина красна не словами, а добрими ділами».

          За оповіданнями В.Сухомлинського про життя ровесників.

Мета:    розширювати уявлення дітей про добрі і погані вчинки; вчити  аналізувати та оцінювати поведінку і вчинки дійових осіб; викликати бажання наслідувати добрі справи однолітків; збагачувати словниковий запас учнів, привчати до самостійного  читання, вчити стисло переказувати і визначати головну думку в прочитаних    творах; виховувати  людяність, доброзичливість, турботливість, працьовитість, дружелюбність.

Обладнання:   портрет  В.Сухомлинського,  виставка   книжок   і збірок  В.Сухомлинського, дитячі ілюстрації до оповідань, оповідання "Кому  ж іти по дрова”, роздруковане за логічними частинами. На дошці   написані прислів’я: "Добра справа сама себе хвалить”, "Людяність дорожча над усе”, "Хитрощі не люблять совісті”.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення біографічних даних В.О.Сухомлинського.

          Народився В.Сухомлинський у селі Василівка на Кіровоградщині в     незаможній сім’ї. Батько працював столяром і теслярем. Мати займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над шитвом і розказувала дітям казки.

             Батьки ніколи не карали дітей, дотримувались традицій народної педагогіки. Мабуть тому, усі їхні діти (Василь, Іван, Сергій, Меланія) обрали професію вчителя. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була бібліотека і, помираючи, свої книги він віддав Василеві. Батько змайстрував сину красиву скриньку, де він зберігав твори І.Франка, М.Гоголя, Лесі Українки. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам’ять.

             У сімнадцять років В.Сухомлинський став учителем мови та літератури. У школі пропрацював понад тридцять п’ять років, ставши директором цієї школи. Тридцять два роки вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей. Його роздуми вилилися у 1500 художніх мініатюр: казок, оповідань, легенд, притч, новел.

             "Людина – стверджував великий педагог, народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний”.

2. Огляд виставки книжок, які написав В.Сухомлинський.

 – Це і є вічний слід цієї людини, наставника, педагога. У них він піднімає питання добра і зла, людяності і жорстокості, щедрості і скупості, поваги і зневаги – це ті питання, які здавна турбували людину.

ІІ. Актуалізація читацького досвіду школярів.

1.     Розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів В.Сухомлинського.

2.     Бесіда за змістом прочитаних оповідань.

Сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з оповіданнями В.Сухомлинського про цікаві і повчальні випадки з життя ваших однолітків, будемо вчитися оцінювати добрі і погані вчинки. Аналізуючи ці вчинки, ви повинні зрозуміти, якими вам бути, і кожен для себе має взяти для наслідування тільки добрі справи ваших однолітків.

-         Які оповідання В.Сухомлинського ви прочитали, готуючись до уроку позакласного читання? (Для обов’язкового читання було запропоновано три оповідання: "Як Павлик списав задачу у Зіни”, "Вогник у вікні”, "Палець у чорнилі”. Готуючись до уроку, учні за власним бажанням об’єдналися в три групи і вибрали оповідання для обговорення та завдання до них.

-         Прочитайте прислів’я записане на дошці: "Хитрощі не люблять совісті”.

-         Яке з прочитаних вами оповідань розкриває зміст цього прислів’я? ("Як Павлик списав задачу у Зіни”).

-         Хто головні герої цього оповідання? Де відбувалася описана подія?

1 учень  стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує відгук про прочитане оповідання за допомогою пам’ятки:

 ПАМ'ЯТКА

Як скласти відгук про прочитану книгу

1. Назви автора і назву даного твору.

2. Коротко перекажи, про що в ньому розповідається.

3. Вислови свої думки, судження про прочитане:

-Що сподобалось? Що здивувало? Що зацікавило? Що не сподобалось? Чому?

3 і 4 учень ставлять запитання один одному за змістом оповідання;

5 і 6 учень захищають дитячі малюнки до прочитаного оповідання.

- Прочитайте прислів’я з дошки: "Людяність дорожча над усе”.

- Яке оповідання розкриває зміст цього прислів’я? ("Палець у чорнилі”).

1 учень  стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує відгук про прочитане оповідання за допомогою пам’ятки;

3 і 4 учень ставлять запитання один одному за змістом оповідання;

5 і 6 учень захищають дитячі малюнки до прочитаного оповідання.

- Що засудив автор у оповіданні? Чи хочете ви бути схожими на Петрика?

-         Як прислів’я "Добра справа сама себе хвалить” розкриває зміст оповідання "Вогник у вікні”.

-         Про що дізналися з прочитаного оповідання?

-         Де відбуваються описані події?

-         Хто головний герой?

Відповіді учнів за змістом прочитаного оповідання:

1 учень  стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує характеристику головного героя, складену за допомогою пам’ятки.

ПАМ'ЯТКА

Як скласти розповідь про героя (персонажа) твору

1. Прочитайте твір (текст). Хто головний герой (персонаж) твору?

2. Вибери із тексту ті місця, в яких розповідається про героя твору.

3. Побудуй зв'язну розповідь про головного персонажа.

4. дай відповіді на питання: 

а) як автор ставиться до героя твору?

б) чи згоден ти з авторською оцінкою?

в) вислови свою особисту оцінку.

3 і 4 учень захищають дитячі малюнки до прочитаного оповідання.

- Чи хотіли б ви бути схожими на головного героя? Чому?

- Які риси характеру хлопчика вам сподобались?

4. Підсумок самостійної читацької діяльності.

- Чия розповідь була для вас найцікавішою? Чому?

ІІІ. Фізкультхвилинка.

ІV. Розширення читацького досвіду школярів.

1.     Ознайомлення учнів з оповіданням В.Сухомлинського "Кому ж іти по дрова”.

Учні знайомляться з оповіданням за допомогою інтерактивного методу "Спрямоване читання”.

-         Прочитай назву твору. Про кого це оповідання?

-         Як на вашу думку, про що буде говоритися в цьому оповіданні? (Діти висловлюють свої припущення).

а) Учитель роздає учням першу логічну частину твору і пропонує відповісти на такі питання:

- Про кого це оповідання?

- Що говориться про двох старших братів?

- Що можете розказати про молодшого сина?

- Як на вашу думку, що буде далі?

б) Учитель пропонує прочитати другу частину твору і відповісти на питання:

- Яка пора року описується в оповіданні?

- З яким проханням звернулася мати до синів?

- Як вона це зробила?

- Як на вашу думку, що буде далі?

в) Учитель пропонує прочитати третю частину і відповісти на запитання:

- Хто з синів пішов по дрова?

- Що в цей час робили інші сини?

- Як випроводжала мати меншого сина? Які почуття були в неї на серці?

- Як думаєте, що буде далі?

г) Діти читають останню частину твору і відповідають на запитання.

- Чому в хаті стало тихо?

- Яке рішення прийняли старші брати?

- Чому мати зітхнула з полегшенням?

2.                Словникова робота:

вдова – жінка, в якої помер чоловік;

дме – дує;

юнаки – молоді хлопці;

похнюпили голови – опустили голови.

3.                Вибіркове читання. Гра "Хто швидше?”

-         Закінчи речення:

Два сини…

Мовчать старші…

А морозу…

І в хаті стало…

- Гра "Доведи, що…” (речення з тексту):

- … що дрова були дуже необхідні сім’ї;

- … що мати не примушувала дітей до роботи;

- … що жінка переживала за меншого сина;

- … що старшим братам було соромно.

4. Читання в особах.

5. Бесіда – дискусія "Чому старші брати пішли за меншим?” (роздуми дітей).

6. Творча робота (диференційовано).

- Продовжте оповідання кількома реченнями;

- Дайте  іншу назву прочитаному оповіданню;

- Зробіть словесний малюнок до будь – якого епізоду.

V. Рефлексія

- Які твори вас найбільше схвилювали? Чому?

- На кого з героїв прочитаних оповідань ви хотіли б бути схожими?

VІ. Завдання додому

       Повідомлення теми наступного уроку позакласного читання, рекомендації щодо вибору творів та їх опрацювання.